Ні, промінець надії ще не згас!
Нехай же час перетинає нас
Крізь вікову решітку м'ясорубки.
Та промінець надії ще не згас,
І ти до нього простягаєш руки.
Хитає світоустрою каркас.
Ще ніби мить - і розлетиться в друзки.
Та промінець надії ще не згас,
І ти до нього простягаєш руки.
Як тягнеться очікування час!
Мов слухавки гудків марудні звуки...
Та промінець надії ще не згас,
І ти до нього простягаєш руки.
Він моряку на палубі компа́с
І тонучому місце в межах шлюпки.
Ні, промінець надії ще не згас!
І ти до нього простягаєш руки.
