Справжня любов
Кажуть так: якщо люблять, туди
І несуть непокірливі ноги.
Їх не спинять тернисті дороги.
Не злякаються навіть біди.
Кажуть так: якщо люблять - не йдуть.
Якщо люблять, то "рідний" і "рідна",
А недоліків майже не видно.
Якщо люблять - як квіти цвітуть.
Кажуть так: зрозуміє любов.
Все тому що в любові довіра.
Не веде підрахунків банкіра.
Та не зрадить за жодних умов.
Ще любов докоряти не стане.
Не накине ганебний хомут.
Якщо люблять - не вводять в оману.
Не штовхають словами у кут.
Кажуть так: якщо люблять - знесуть
І пробачать недоліки, хиби...
Та любов - наче гарні садиби:
Якщо дбаєш - вони і цвітуть.
А щоб губ не кусати від жалю,
Тож не треба коханих скубти.
Хочеш щастя своє зберегти -
Гордовитість відкинь якнайдалі.
Кажуть, справжня любов не минає.
Тимчасове - то тільки інтрига...
А людина, яку хтось кохає,
Як настільна улюблена книга.
Є такі почуття: мов салют,-
Дуже гарні і радують очі.
Спалахнуть - і згасають отут,
Залишаючи темряву ночі.
А любов не завжди отака,
Що одним почуттям віддається.
Хоч вона, мов мелодія, ллється
І буває нестримно палка...
Тільки справжня любов все ж таки
Не розпусність (хоч і не чернецтво).
Так, любов - це велике мистецтво,
І йому не підвладні роки́.
