Повернусь!
І дяка Богу - не дожив дідусь,
Не бачить цей злобливий вищир пащі...
- О серце! Не кажи: "Я повернусь!"
Все крихко, як все крихко в світі нашім!
О серце, не плекай пустих надій! -
Ти, рідне, шкодувати не повинне.
Зустрінеш новий день - живи, радій.
Життя безповоротне, швидкоплинне.
Та марно все, бо серце рвуть думки.
Хіба ж зречешся їх посеред ночі,
Як гинуть вдома діти та жінки?
Радітимеш хіба?! Заплющиш очі?
І дяка Богу, що вже спить дідусь,
Не бачить кров'ю змащені руїни...
Та серце все ж плекає - повернусь!
Додому - до рідненької Вкраїни.
