Прощальний лист до дівчини
Мені б не бачити Вас краще
І взагалі не зустрічати.
Та як дивлюся в очі Ваші,
Це коло важко розірвати.
Я Вас образити не хочу.
Я не від Вас біжу, від себе,
Сховавши сум в безсонні ночі,
Бо знаю: Вас забути треба...
Як, доторкнувшись рукавами,
Я завмирав від Ваших чар!
О люба, бачитися з Вами -
Це наче роздувати жар.
Ні! Вас ніколи не забуду!
Від Вашої краси кураж,
І посмішку, і погляд Ваш
Я завжди пам'ятати буду.
З'явилися переді мною
Ви наче сонечко оте,
Немов проміння золоте.
Вас пам'ятатиму такою.
Тож краще рушити не треба
Через вульгарності сміття
Оте блаженне почуття,
Що нам подарувало небо.
Ви молода ще дуже, знаю,
Та Ваші почуття - палкі.
Тому я Вас і уникаю,
Щоб сльози не лили гіркі.
Так буде краще, люба, мила,
Ці почуття сильніш за все.
Як полум'я роздує сила -
Все на шляху тоді знесе.
А я... я знаю, що не зможу
Залишитися в цих краях.
А гратися на почуттях -
То буде взагалі не гоже.
Ви ще зустрінете невдовзі
Того, хто буде Вам миліше.
Та покохаєте сильніше,
А з часом, мабуть, навіть зовсім
І не згадаєте про нас,
Не відчуватимете муку,
Та інший візьме Вас за руку
Під місяцем у пізній час...
Я дуже Вас кохаю, знайте.
Пробачте за цей щирий лист
Та за його відвертий зміст.
О люба, мила, прощавайте!
